Звенигородська Районна Державна Адміністрація
Звенигородський район, Черкаська область

На Звенигородщині вшанували видатного українського хорового диригента і композитора Олександра Антоновича Кошиця

8 жовтня в с.Тарасівка Звенигородського району відбулося обласне свято вокально-хорового мистецтва на честь 141-ї річниці від дня народження Олександра Кошиця.

- Нині, коли Україна здобула незалежність, до неї поступово повертаються імена десятків, сотень славних синів і дочок нашого народу, їхній музичний, літературний, образотворчий і науково-технічний доробок. Такий час настав і для імені славетного Олександра Кошиця та його творів , - звернувся до учасників заходу голова райдержадміністрації Василь Довбуш. - Сьогодні нас зібрало чудове свято української пісні - святині нашого народу, його найцінніший духовний скарб, гордість і краса. Пісня і сьогодні підтримує і надихає наш народ, дарує віру та надію. Тисячі українських пісень народжуються в зоні АТО, стають народними - і вони актуальні сьогодні, як ніколи, - бо вони про життя, про героїв, про їхні почуття та думки.

Керівник району висловив щиру вдячність громаді села, за те, що змогли відродити та повернути у рідний край незабутню славу нашого земляка, що подають приклад  наступним поколінням шанувати, зберігати і примножувати культурні надбання нашого народу.

На честь 141-ї річниці від дня народження О.А.Кошиця до с.Тарасівки з усієї області з’їхались гості, яких зустрічали звенигородчани із запашним короваєм.

У концертній програмі взяли участь: народний аматорський хоровий колектив Перервинцівського СБК Драбівського району, аматорський вокальний ансамбль «Мелодія серця» Аврамівського СБК Монастирищенського району, народний аматорський ансамбль камерного співу «Елегія» Шполянського РБК, народний аматорський жіночий вокальний ансамбль «Веснянка» Ватутінського міського Палацу культури, народний аматорський хоровий колектив Драбівського районного Центру культури і дозвілля, народний аматорський хоровий колектив Дмитрушківського СБК Уманського району, камерний хор «Канон» об’єднання художніх колективів Черкаської обласної ради, аматорський ансамбль української пісні «Поріччя» Гордашівського СБК Тальнівського району, народний ансамбль пісні і танцю «Горицвіт» Корсунь-Шевченківського СКБ, народний аматорський вокальний ансамбль «Мелодія» Лисянського РБК, аматорський вокальний ансамбль української народної пісні «Велика родина» Катеринопільського РБК, народний аматорський хор Моринського РБК, соліст Моринського СБК Григорій Байда, народна аматорська хорова капела Шевченківського СБК, народний аматорський вокальний ансамбль народної пісні «Заспів» Звенигородського РБК, аматорський жіночий вокальний ансамбль Тарасівського СБК.

Довідка

Олександр Антонович Кошиць народився 30 серпня 1875 року у с. Ромашках Канівського повіту на Київщині. 1877 року батько переїхав на іншу парафію в с.Тарасівку Звенигородського повіту на Київщині. Отже, Тарасівка є фактично його батьківщина, бо  з нею поєднаний і життям, і душею, і спогадами.        

В Україні Кошиця вшановують за внесок у розвиток національної культури та за її поширення за кордоном. Шанувальники творчості вважали його генієм як за життя, так і тепер: іноді історики та мистецтвознавці Черкащини  вважають, що їхня земля подарувала світові дві неповторні особистості — Шевченка та Кошиця.

Посмертно Олександр Антонович залишив подвійну музичну спадщину. Його особистий і музичний архів здепоновано в Осередку української культури й освіти. Олександр Кощиць справив таке враження на свідомості деяких своїх студентів-хористів, що вони перебрали на себе й продовжували його хорово-музичну місію, ставши диригентами Хору ім. О.Кошиця та пропагаторами українського хорового мистецтва. Творча діяльність О.Кошиця та Хору його імені піднесли імідж української культури в Канаді.

Земний шлях Олександр Кошиць закінчив 21 вересня 1944 у Вінніпеґу. Близько 5 тисяч українців прийшли попрощатися з великим Маестро. Похорон був подібний до всенародної жалібної демонстрації, а тіло (як і, згодом, його дружини Тетяни Кошиць-Георгієвської18921966) упокоїлося у мавзолеї вінніпезького цвинтаря «Ґлен-Іден», де зазвичай ховають визначних православних канадців українського походження. Для увічнення пам'яті Олександра Кошиця в с.Тарасівка Звенигородського району відкрито меморіальну стелу. 

« повернутися до списку новин