A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Звенигородська Районна
Державна Адміністрація
Черкаська область, Звенигородський район

Конституційне право «кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості 24.06.2019

Стаття 23 Конституція України встановлює: “Кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей і та має обов'язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток як її особистості.

Право на свободу, яку треба розуміти як незалежність, як можливість людини згідно з власними світоглядними уявленнями і без будь-яких обмежень проявляти свою волю в своїх висловлюваннях і діяльності, самостійно робити свідомий вибір відповідно до своїх переконань, є природнім правом кожної людини.

Проте, зрозуміло, що, оскільки кожна людина живе серед iнших людей, її свобода не повинна бути повною, як не повинна бути необмеженою влада окремих осіб або органів. Безумовність особистої свободи існувала лише як ідеал анархістських рухів, особливо характерних для минулих століть. Але тоді право на свободу розглядалося перш за все з економічної точки зору — як право мати приватну власність і вільно займатися економічною продуктивною діяльністю, а сама свобода протиставлялася рабству. Дійсно, якщо розуміти рабство як стан, коли воля людини є цілком підкореною волі інших людей або їх груп, мову про свободу вести не можна. Але рабство може бути замаскованим, і в такому вигляді існувати поза межами рабовласницького строю, мати зовнішній не протиправний вигляд і навіть захищатися актами законодавства.

Не можна не помітити, що визначення кріпосного стану нагадує становище, в якому не так давно знаходились українські колгоспники та їх діти, які не мали змоги без дозволу відповідного керівництва залишити місце свого проживання і праці. А чи не нагадує борговий полон становище, в якому нині опинилася велика кількість робітників і службовців, котрі повинні без затримки сплачувати квартирну плату, інші комунальні платежі, платити за проїзд в комунальному транспорті тощо, але при цьому місяцями не отримують заробітної плати від державних та комунальних підприємств, на яких працюють?

Кримінальний кодекс України донедавна передбачав відповідальність лише за втягнення в проституцію неповнолітніх, за утримання домів розпусти та звідництво для розпусти (статті 208 і 210). Але ці склади злочинів не охоплювали собою всі перелічені в Конвенції дії, за які має бути встановлена кримінальна відповідальність.

Законом від 18 квітня 1998 p. KK України було доповнено статтею 1241. яка встановила відповідальність, зокрема, за відкрите чи таємне заволодіння людиною, пов'язане з законним чи незаконним переміщенням за згодою або без згоди особи через державний кордон України або без такого для подальшого продажу або іншої сплатної передачі з метою сексуальної експлуатації, використання в порнобізнесі, залучення в боргову кабалу, усиновлення в комерційних цілях тощо.

Проте протягом кількох місяців після прийняття цієї статті в Україні не було порушено жодної кримінальної справи за фактом торгівлі жінками. Однією із причин цього є невдала конструкція правової норми, а також те, що кримінальний закон сам по собі не здатен суттєво вплинути на ситуацію. Існує потреба у розвитку міжнародного співробітництва а цих питань, вжитті певних економічних та організаційних заходів.

Конституцією України передбачені всі права і свободи людини, які є природними, а також ті, які декларовані Організацією Об'єднаних Націй, іншими міжнародними організаціями і звичайно проголошуються в конституціях так званих цивілізованих. держав: право на життя, на приватну власність, на працю і на. страйк, свобода пересування, думки і слова і багато інших. При цьому зміст і обсяг зазначених прав і свобод не можуть звужуватися. Водночас, відповідно до статей 23, 68 Конституції України, реалізація прав і свобод кожною окремою людиною не повинна порушувати прав і свобод, честі і гідності інших людей.

Інакше кажучи, свободу людини в Україні можна розуміти як можливість здійснювати передбачені Конституцією і законами України права, проявляти свою волю без будь-яких обмежень, якщо такі обмеження прямо не передбачені законами.

Крім того, свобода людини полягає і в тому, що тільки від власній волі особи залежить, чи обмежувати їй свою свободу також нормами моралі, релігійними або корпоративними нормами.

 

 

В.о. начальника                                                                            Т.В. Нескоромна

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування: Які соціально-економічні проблеми для Вас особисто найбільш гострі?

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень