A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Звенигородська Районна
Державна Адміністрація
Черкаська область, Звенигородський район

ПРАВОВИЙ СТАТУС РОМСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ МЕНШИНИ

Загальновизнаний факт: ставлення влади до проблем національних меншин є яскравим індикатором цивілізованості держави і суспільства. У багатьох країнах поряд із державницькими націями проживають національні меншини, тобто представники інших етносів, що не мають своїх національно-державних чи національно-територіальних утворень. Національні меншини цих держав також як і в Україні, історично є невід’ємною частиною суспільства і збагачують його своєю працею, самобутністю та культурою. Тому забезпечення їхніх прав є однією з основ громадянської злагоди в суспільстві.

На сучасному етапі в Україні значна увага приділяється питанням захисту прав, свобод та законних інтересів національних меншин взагалі та ромської національної меншини зокрема, її інтеграції в суспільне соціальне життя. Статтею 11 Конституції України встановлено, що держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України. Інтеграція в українське суспільство ромської національної меншини на сьогодні є соціально значущим питанням.

З метою створення належних умов для захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини, забезпечення рівних можливостей для її участі у соціально-економічному та культурному житті держави Указом Президента України від 08 квітня 2013 року № 201/2013 схвалено «Стратегію захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року» (надалі – Стратегія). Також розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.09.2013 № 701-р затверджено План заходів щодо реалізації Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року. Основними проблемами представників ромської національної меншини в Україні є низький освітній рівень, високий рівень безробіття, незадовільний стан здоров’я, відсутність у більшості ромів документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство, свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану, низький рівень житлово-побутових умов, наявність фактів упередженого ставлення до ромів. Відповідно до статті 3 Закону України «Про національні меншини в Україні» від 25 червня 1992 року № 2494-XII ( надалі – Закон № 2494 -XII) до національних меншин належать групи громадян України, які не є українцями за національністю, виявляють почуття національного самоусвідомлення та спільності між собою.
Метою Стратегії є визначення засад захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини шляхом забезпечення рівних прав і можливостей для її участі в соціально-економічному та культурному житті держави, а також активізації співпраці з громадськими об’єднаннями ромів.

Національні меншини мають наступні права: вільно обирати та відновлювати національність;на національне прізвище, ім’я та по батькові; на користування та навчання рідною мовою; розвиток національних культурних традицій;сповідувати свою релігію; на задоволення потреб у літературі,мистецтві, засобах масової інформації; на створення національних, культурних і навчальних закладів; створення національних громадських об’єднань; вільно встановлювати і підтримувати зв’язки з особами своєї національності та їх громадськими об’єднаннями за межами України; обиратися або призначатися на рівних засадах на будь-які посади до органів законодавчої, виконавчої, судової влади, місцевого самоврядування, в армії, на підприємствах, в установах і організація.

Будь-яке пряме чи непряме обмеження прав і свобод громадян за національною ознакою забороняється й карається законом. До національних меншин належать групи громадян України, які не є українцями за національністю, виявляють почуття національного самоусвідомлення та спільності між собою. Роми в Україні мають ті ж проблеми, що і представники цієї національної меншини в інших державах Європи, зокрема: низький освітній рівень, високий рівень безробіття, незадовільний стан здоров’я, відсутність у більшості ромів документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство, свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану, низький рівень житлово-побутових умов, наявність фактів упередженого ставлення до ромів. Водночас не може бути прав без обов’язків. Одним із таких обов’язків є державна реєстрація народження дитини. Так, батьки зобов’язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в державному органі реєстрації актів цивільного стану. Несвоєчасна без поважної причини державна реєстрація батьками народження дитини в органах державної реєстрації актів цивільного стану тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян .
Державна реєстрація народження дитини провадиться органом державної реєстрації актів цивільного стану з одночасним визначенням її походження та присвоєнням прізвища, імені та по батькові і засвідчується свідоцтвом про народження Законодавство дозволяє зареєструвати дитину як за місцем проживання її батьків (одного з батьків) так і за місцем її народження.
Одночасно з заявою про державну реєстрацію народження подаються:
– паспорти або паспортні документи, що посвідчують особи батьків (одного з них);

– паспорт або паспортний документ, що посвідчує особу заявника, у разі, якщо державна реєстрація народження провадиться не батьками, а іншою особою;

– документ, який є підставою для внесення відомостей про батька дитини (свідоцтво про шлюб, заява матері, спільна заява матері та батька дитини).
Підставами для державної реєстрації народження є:

– медичне свідоцтво про народження форми № 103/о, що видається закладами охорони здоров’я де приймаються пологи;

– медичне свідоцтво про народження або медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу форми 103-1/о – у разі народження дитини поза закладом охорони здоров’я;
– медичне свідоцтво про народження, медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу – у разу реєстрації народження дитини, яка досягла одного року і більше;

– акт, складений відповідними посадовими особами (капітаном судна, командиром, начальником потягу тощо) за участю двох свідків і лікаря або фельдшера, у випадку народження дитини на морському, річковому, повітряному судні, у потязі або в іншому транспортному засобі;
– лікарське свідоцтво про перинатальну смерть форми № 106-2/0, у разі мертвонародження.

Для державної реєстрації народження дитини необхідно звертатися до Звенигородського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, за адресою: м.Звенигородка, пров. Віктора Погорілого, буд. 6, тел. 2-26-00.
Графік роботи: вівторок – п’ятниця з 09.00 по 18.00, субота – з 09.00 до 16.30. Обідня перерва з 13-00 по 14-00.

 

Начальник                                                                                             О.О.Підгорна

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування: Які соціально-економічні проблеми для Вас особисто найбільш гострі?

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень