A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Звенигородська Районна
Державна Адміністрація
Черкаська область, Звенигородський район

Звенигородський РВ ДРАЦ

        

Основні проблеми ромів

Роми проживають по всій країні, однак щільність ромських поселень різниться за регіоном. Роми сконцентровані переважно у Закарпатській, Одеській, Харківській, Черкаській, Донецькій, Дніпропетровській та Запорізькій областях. Більшість ромських жінок в Україні стикаються з множинною дискримінацією зумовленою етнічним походженням, проживанням в сільських районах, статусом внутрішньо переміщених осіб тощо. Однією з основних проблем ромів в Україні є відсутність паспорта, свідоцтва про народження та реєстрації за місцем проживання. Це стосується як людей, які проживали в Україні до 1990 року, так і тих, які потім переїхали з інших республік колишнього Радянського Союзу до України. Від 30-40% ромів (із них 10-15% жінки) в Одесі, Кропивницькому та Ужгороді повідомили, що в них не вистачає принаймні одного із документів, які необхідні для того, щоб отримати доступ до широкого спектру послуг. Доступ до соціальних і медичних послуг. Проблема доступу до медичної допомоги часто викликана відсутністю документів, паспортів і реєстрації місця проживання, а також браком коштів на оплату медичних послуг та придбання лікарських засобів. Дискримінація ромів з боку медичного персоналу також впливає на можливості отримання ромськими жінками адекватного медичного обслуговування. На Закарпатті, в деяких лікарнях існують окремі палати для ромів. Доступ до працевлаштування. Щодо поточного рівня безробіття серед ромів не існує офіційної статистики, але за оцінками ромських неурядових організацій роботу мають тільки 38% ромі. Для багатьох ромів доступні лише сезонні роботи або неофіційне працевлаштування через відсутність належної освіти, документів, а іноді через дискримінацію. Серед ромських жінок становище ще гірше: у них майже або взагалі немає можливості для офіційного працевлаштування через відсутність відповідної освіти, досвіду або документів. На додаток до дискримінації на основі етнічності, ромські жінки зазнають ґендерної дискримінації з боку роботодавців через те, що ромські жінки, зазвичай, є багатодітними матерями.  З цієї причини більшість ромських жінок працюють як самозайняті особи, заробляючи на життя шляхом продажу товарів, збором металобрухту, ворожінням або жебрацтвом. Наразі не існує урядових програм в Україні, спрямованих на покращення можливостей для працевлаштування та набуття або підвищення професійних навичок ромів та ромських жінок.             Доступ до освіти. За даними Комітету ООН з економічних, соціальних і культурних прав (КЕСКП ООН), ромські діти досі зазнають дискримінації щодо отримання освіти, а також знущань через свою етнічну приналежність, коли вони відвідують змішані школи. Рівень не писемності серед ромів залишається високим. Хоча навчання є безкоштовним, відповідно до закону України Про освіту, багато шкіл вимагають неофіційного щомісячного внеску від батьків, що для бідних ромських батьків практично неможливо. Ромським дітям, які намагаються вступити до звичайних шкіл, часто відмовляють без чітких причин, чим ці школи обмежують право ромських дітей на освіту. Рівень переривання освіти до закінчення середньої школи та складання зовнішнього навчального оцінювання дуже високий, особливо серед ромських дівчат. Початкову школу (6–10 років) відвідують 73% ромських хлопчиків і 75 % ромських дівчат. Враховуючи, що відсоток тих, хто залишає школу, зростає, а ґендерна нерівність посилюється, середню школу (11–15 років) відвідують тільки 65% хлопчиків і 59% дівчат.

19:47 03.07.2020

Конституційне право на інформацію

   Частину п'яту статті 23 Закону України "Про інформацію" треба розуміти так, що кожна особа має право знайомитись з зібраною про неї інформацією в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях, якщо ці відомості не є державною або іншою захищеною законом таємницею.      Медична інформація, тобто свідчення про стан здоров'я людини, історію її хвороби, про мету запропонованих досліджень і лікувальних заходів, прогноз можливого розвитку захворювання, в тому числі і про наявність ризику для життя і здоров'я, за своїм правовим режимом належить до конфіденційної, тобто інформації з обмеженим доступом. Лікар зобов'язаний на вимогу пацієнта, членів його сім'ї або законних представників надати їм таку інформацію повністю і в доступній формі.      В особливих випадках, як і передбачає частина третя статті 39 Основ законодавства України про охорону здоров'я, коли повна інформація може завдати шкоди здоров'ю пацієнта, лікар може її обмежити. У цьому разі він інформує членів сім'ї або законного представника пацієнта, враховуючи особисті інтереси хворого. Таким же чином лікар діє, коли пацієнт перебуває у непритомному стані.      У випадках відмови у наданні або навмисного приховування медичної інформації від пацієнта, членів його сім'ї або законного представника вони можуть оскаржити дії чи бездіяльність лікаря безпосередньо до суду або, за власним вибором, до медичного закладу чи органу охорони здоров’я.      Правила використання відомостей, що стосуються лікарської таємниці - інформації про пацієнта, на відміну від медичної інформації - інформації для пацієнта, встановлюються статтею 40 Основ законодавства України про охорону здоров'я та частиною третьою статті 46 Закону України "Про інформацію".

19:46 03.07.2020

Конституційне право громадян на звернення до органів державної влади

У сучасному світі рівень правового захисту прав та свобод людини і громадянина є ключовим показником демократизму суспільства і держави. У демократичній, правовій державі кожне право особи, закріплене належним чином, забезпечується всією повнотою влади.

14:30 21.05.2020

Конституційне право малолітньої дитини на житло

      Правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Відповідно до статті 31 Цивільного кодексу України діти віком до 14 років відносяться до категорії малолітніх дітей, і згідно з чинним законодавством вправі вчиняти лише дрібні побутові правочини. Від їх імені всі інші правочини вчиняють батьки (усиновлювачі) як законні представники. Відносини щодо майна малолітніх осіб визначаються нормами сімейного законодавства.       Малолітнім особам може належати будь-яке майно, яке відповідно до закону є об’єктом права приватної власності фізичних осіб. Проте, будучи власниками, малолітні не здатні здійснювати свої права самостійно, оскільки мають лише часткову цивільну дієздатність. Тому майном малолітньої дитини управляють інші особи і у першу чергу – її батьки (ст.177 СК України).       В процесі управління майном дітей батьки вчиняють різного роду правочини, об'єктом яких виступає майно малолітніх. Виходячи з норм чинного законодавства, правочини такого роду можуть бути поділені на такі основні види:    -правочини, які батьки мають право вчиняти вільно;    -правочини, які батьки мають право вчиняти з дозволу органу опіки та піклування, а саме, укладати договори, які підлягають нотаріальному посвіденню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку квартири; видавати письмові зобов'язання від імені дитини;

14:35 18.04.2020

ДО УВАГИ ВСІХ! ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ!

      З метою запобігання поширення респіраторних інфекцій, викликаних короно вірусом KOVID-19 постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України короно вірусу KOVID-19», з 14.03.2020 по 24.04.2020 в Україні встановлено карантин.

14:33 18.04.2020

Конституційне право на житло

Систему нормативно-правових актів, що регулюють житлові відносини в Україні, складають: Конституція України; Житловий кодекс України; Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду" та інші закони; укази Президента України; постанови Кабінету Міністрів України та інші нормативно-правові акти.

11:39 16.03.2020

ЧЕК - новий сервіс для перевірки квитанцій.

В Україні запускають новий електронний сервіс check.gov.ua для оплати держпослуг без паперових квитанцій. Цей сервіс допоможе заощадити українцям масу часу. За допомогою check.gov.ua можна перевіряти квитанції в електронній формі, а не надавати їх в паперовому вигляді з мокрою печаткою.

11:37 16.03.2020

Конституційне право на достатній життєвий рівень

Згідно з Конституцією України ознаками України як соціальної держави є соціальна спрямованість економіки, закріплення та державні гарантії реалізації соціальних прав громадян, зокрема їх прав на соціальний захист і достатній життєвий рівень (статті 46, 48), тощо. Це зобов'язує державу відповідним чином регулювати економічні процеси, встановлювати і застосовувати справедливі та ефективні форми перерозподілу суспільного доходу з метою забезпечення добробуту всіх громадян.

20:37 11.02.2020

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування: Які соціально-економічні проблеми для Вас особисто найбільш гострі?

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень