«Вони у пам'яті лишились молодими…»
Сьогодні біля пам’ятного знака загиблим борцям за незалежність України, честь та гідність її народу зібрались звенигородчани, щоб вшанувати полеглих героїв-земляків.
Цього року вперше в Україні офіційно вшановують загиблих захисників. 29 серпня – День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Цю дату своїм указом запровадив президент Володимир Зеленський “на підтримку ініціатив громадськості”, приурочивши його до дня найбільших втрат української армії на Донбасі – дня виходу з оточення в Іловайську.
Саме на ці серпневі дні 2014 року припав пік Іловайської трагедії, коли в результаті протистояння російським військам, українські збройні підрозділи потрапили у вороже оточення.
За офіційними даними, загинули 366 українських військових, 429 було поранено, 128 потрапили у полон і 158 зникли безвісти.
Біля пам’ятного знака звенигородчани зі сльозами та смутком в очах згадали поіменно кожного загиблого героя-земляка: Костянтина Дубовського, Віктора Бойка, Володимира Шукліна, Віктора Погорілого, Анатолія Зозулю, Михайла Нетесюка, Романа Кузьміна, Євгена Іванченка, Максима Фролова, Володимира Назаренка, Сергія Дядченка, Володимира Женжеруху, Сергія Сиротенка, Ольгу Зеленюк-Юріну, Адрія Логіна.
Нікого не залишив байдужим зворушливий виступ театру малих форм «Дзвін». Їхня постановка «Вони у пам’яті лишились молодими» (автор і режисер Ніна Писар) - відгукнулась у кожному серці, а на душі лежав тяжкий камінь втрат дорогих і близьких людей – наших земляків, життя яких обірвала війна:
«Вони у пам’яті залишаться навіки!!!
Що ще сказати – з нами їх нема.
А вони теж могли б любити, жити,
Могли б, але у них війна».
До пам’ятного знака героям-воїнам, загиблим захисникам України лягли оберемки квітів на знак визнання безсмертного їхнього подвигу.
«Вони у пам'яті залишаться навіки!!!
Була війна, яка ще не скінчилась!
А де вона взялася в мирний час?
Чому їх душі так зарано відлетіли?
Кого іще не стане поміж нас?
Чом небо не карає всю ту нечисть,
Яка затіяла страшне, криваве зло?
То може час усім підставить плечі,
За Мир, Порядність, Людяність, Добро?!!!» (Вірші Ніни Писар)
