Прийомна сім’я та дитячий будинок сімейного типу, як розвиток сімейних форм виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

Дата: 03.12.2021 08:40
Кількість переглядів: 137

Проблема дитячого сирітства з кожним днем стає актуальнішою і болючішою темою для нашого суспільства. Однак останніми роками змінилися пріоритети державної політики. Перевага надається вихованню дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування у родині (усиновлення, опіка/піклування, передача на виховання у дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім’ї).

Відповідно до чинного законодавства, одним із найпріоритетніших завдань служби у справах дітей є забезпечення виключно сімейних форм виховання для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Спеціалісти зобов’язані визначити  найоптимальніші шляхи вирішення проблем у відповідності до індивідуальних проблем кожної дитини та влаштувати її на виховання у сім’ю усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомну сім’ю, дитячі будинки сімейного типу. Поряд з цим, важливим, в роботі служби, залишається запобігання поширенню сирітства, максимальне збереження біологічної родини.

Прийомна сім’я (далі — ПС) — сім’я або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, що добровільно за плату взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.   Уразі утворення ПС прийомні батьки беруть прийомних дітей на власну житлову площу за наявності відповідних санітарно-гігієнічних та побутових умов.

Дитячий будинок сімейного типу (далі — ДБСТ) — окрема сім’я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, які беруть на виховання та спільне проживання не менш як 5 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Загальна кількість дітей у ДБСТ не повинна перевищувати 10 осіб, враховуючи рідних. До ДБСТ в першу чергу влаштовуються діти, які перебувають між собою у родинних стосунках.

Метою створення прийомної сім’ї та дитячого будинку сімейного типу є забезпечення належних умов для виховання в сімейному оточенні дітей, які не мають піклування батьків.

Пільги та державні гарантії:

—  Прийомні діти та вихованці перебувають у ПС/ДБСТ до досягнення 18-річного віку, а в разі продовження навчання у професійно-технічному, вищому навчальному закладі I-IV рівня акредитації — до його закінчення, але не пізніше досягнення ними 23-річного віку.

— Фінансування ПС і ДБСТ здійснюється за рахунок видатків державного бюджету. Розмір державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, становить 2,5 прожиткових мінімуми для дітей відповідного віку.

—  За прийомними дітьми, дітьми-вихованцями зберігаються пільги і державні гарантії, передбачені законодавством для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

— Вихованці мають право підтримувати особисті контакти з батьками та іншими родичами, якщо це не суперечить їх інтересам і не заборонено рішенням суду. Форму такого спілкування визначають органи опіки та піклування за погодженням з батьками-вихователями та за участю соціального працівника, який здійснює соціальне супроводження.

—  Органи опіки та піклування забезпечують збереження майна, у тому числі житла, прийомних дітей та вихованців за місцем його знаходження і здійснюють контроль за його використанням.

— Обласні, районні, міські державні адміністрації забезпечують щорічне безоплатне оздоровлення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у віці до 18 років. Рідні діти батьків-вихователів або прийомних батьків, які проживають в одній ПС або в одному ДБСТ, мають право на безоплатне оздоровлення до досягнення ними 18-річного віку.

         Хто може бути прийомними батьками або батьками-вихователями?

Прийомними батьками та батьками-вихователями можуть бути працездатні особи, які перебувають у шлюбі, крім випадків, коли хоча б одна з них:

не пройшов курс підготовки потенційних кандидатів у прийомні батьки, батьки — вихователі;

визнана в установленому порядку недієздатною або обмежено дієздатною;

позбавлена батьківських прав;

була усиновлювачем, опікуном, піклувальником, прийомним батьком, батьком-вихователем іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним, опіку, піклування чи діяльність прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу було припинено з її вини;

за станом здоров’я не може виконувати обов’язки щодо виховання дітей (інваліди I і II групи, які за висновком медико-соціальної експертної комісії потребують стороннього догляду, особи, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства);

перебуває на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;

зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами;

страждає на хвороби, перелік яких затверджений МОЗ щодо осіб, які не можуть бути усиновлювачами;

була засуджена за злочини проти життя і здоров’я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Не можуть бути прийомними батьками, батьками-вихователями особи, з якими на спільній житловій площі проживають члени сім’ї (у тому числі малолітні та неповнолітні діти), які мають глибокі органічні ураження нервової системи, хворі на СНІД (крім сімей, які беруть на виховання дітей, уражених ВІЛ-інфекцією), відкриту форму туберкульозу, психологічні розлади, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства, а також особи, які не мають постійного місця проживання та постійного доходу.

Кандидати у прийомні батьки, батьки — вихователі подають до служби у справах дітей, такі документи:

копії паспортів кандидатів у прийомні батьки, батьки — вихователі;

довідку про склад сім’ї;

копію свідоцтва про шлюб;

довідку про стан здоров’я кандидатів у прийомні батьки, батьки — вихователі та членів сім’ї, які проживають разом з ними (довідка про відсутність хронічних захворювань, обстеження нарколога, венеролога, психіатра);

довідку про несудимість;

довідку про доходи потенційної прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу за останні шість місяців або копія декларації про доходи, засвідчена в установленому порядку;

письмову згоду всіх повнолітніх членів сім’ї, які проживають разом з кандидатами у прийомні батьки, на утворення прийомної сім’ї, засвідчена нотаріально або написана у присутності спеціаліста служби у справах дітей та засвідчена у відповідному порядку.

Кандидатури  у прийомні  батьки та кандидатури дітей, які передаються на виховання, погоджуються з органами опіки та піклування.

Особи, які виявили бажання стати прийомними батьками, батьками — вихователями в обов’язковому порядку мають пройти навчання, організоване обласним центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

Як правило навчання проводяться в тренінговій формі та передбачають зустрічі з досвідченими тренерами обласного центру, спеціалістами інших структур, які працюють з дітьми

         Протягом 2021 року на території Звенигородського району створено 2 прийомні сім’ї та влаштовано 2 дітей-сиріт. Діти, які мріяли про родину зростають в атмосфері щастя, любові та розуміння.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора