Вічна пам’ять і слава Героям!
За останні 2 тижні березня Звенигородщина назавжди попрощалася із 7 своїми хоробрими воїнами, які віддали життя за свободу та незалежність рідної землі.
Бондаренко Олександр Валерійович – захисник із Стеблева, 18.03.1982 р.н. Служив старшим навідником 2 міномета 2 мінометного взводу мінометної батареї мотопіхотного батальйону. 8 березня 2026 року загинув на вогневій позиції в населеному пункті Запасне Запорізького району. Похований у Стеблеві.
Мельниченко Ігор Петрович – захисник із Звенигородки, 28.10.1972 р.н., проходив військову службу техніком апаратної А2М1 (першої) станції Р-414МУ другого польового вузла зв’язку Першої групи вузлів зв’язку. Пішов із життя 16 березня 2026 року під час проходження військової служби у 3 ТВУЗ Держспецзв’язку.
Боярин Михайло Семенович – захисник із Багачевської громади, житель с. Юрківка, 18.03.1975 р.н., служив інспектором прикордонної служби–водієм застави гармат прикордонної комендатури швидкого реагування 9 прикордонного загону імені Січових Стрільців Державної прикордонної служби України. Загинув 27 лютого 2026 року в районі населеного пункту Новий Донбас Покровського району Донецької області внаслідок смертельного поранення в бою за незалежність та територіальну цілісність України. Похований на Алеї Героїв міста Багачеве.
Різник Дмитро Ігорович – захисник із Шевченківської громади, житель с. Пединівка, 20.09.1987 р.н., солдат, проходив службу у 1 кулеметному відділенні кулеметного взводу 2 стрілецького батальйону військової частини. Під час виконання бойового завдання 21.01.2025 на околицях н.п. Надіївка Покровського району Донецької області загинув внаслідок стрілецького бою з ворогом.
Ломако Сергій Васильович – захисник із Бужанської громади, житель с. Кам'яний Брід, 05.06.1978 р.н., солдат, водій-слюсар відділення технічного обслуговування бронетанкової техніки взводу технічного забезпечення 4 штурмового батальйону військової частини. Життя обірвалося 18.03.2026 під час перебування у лікувальному закладі м. Харків.
Чорнобай Олексій Сергійович – захисник із Багачевого, 03.05.1980 р.н. У квітні 2024 року вступив на військову службу до лав Державної спеціальної служби транспорту - виконував бойові завдання з облаштування захисних споруд та укриттів для бійців ЗСУ у найнебезпечніших районах бойових дій. Загинув 19 березня 2026 року в зоні бойових дій на території Харківської області під час виконання військового обов’язку. Похований на Алеї Героїв міста Багачеве.
Степенко Олександр Васильович – захисник із Багачевого, 04.11.1972 р.н. Служив командиром відділення операторів протитанкових реактивних комплексів 152 єгерської бригади. Мав звання "сержант". Загинув 21.11.2024 біля населеного пункту Чумацьке Покровського району Донецької області. Весь цей час вважався зниклим безвісти, та нещодавно родина отримала гірку звістку про підтвердження загибелі воїна. Похований на Алеї Героїв міста Багачеве.
Ми схиляємо голови перед родинами, побратимами і тими, хто знав і любив наших Захисників. Немає ліків від цього болю. Але є пам’ять, вдячність і обов’язок - бути гідними їхньої жертви.
Вічна пам’ять і слава Героям, які навіки вписані в історію України і в наші серця.
Слава Україні!
Героям Слава!
