Запобігання та протидія домашньому насильству
Навіть попри війну питання насильства в сім”ї не втратило своєї актуальності. Війна ще більше загострила проблеми людей, які були й до цього.
Життя у постійному стресі, в одному приміщенні та залежність один від одного партнерів нерідко зумовлює випадки виникнення домашнього насильства. Домашнє насильство це проблема, яку складно досліджувати. Адже насильство однієї людини над іншою у сімейних відносинах може мати приховані форми. Тож що слід розуміти під домашнім насильством, як йому запобігти та протидіяти.
Домашнє насильство – це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Які є види домашнього насильства?
Домашнє насильство проявляється у різних формах.
Психологічне насильство – словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, постійний психологічний тиск, намагання вас тримати у постійній психологічній тривозі.
Фізичне насильство – ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці.
Економічне насильство – позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення вас без ліків.
Сексуальне насильство – примушування до зайняття сексом без згоди, змушування робити неприпустимі для особи речі сексуального характеру, відео та фото зйомки сексуального характеру.
Усі види насильства небезпечні, тому що будь-який з них може привести до розладів психічного здоров’я або навіть до смерті особи.
Як діяти у випадку домашнього насильства або його загрози?
-розповісти про насильство тим, хто може допомогти;
-продумати дії на випадок повторного насильства;
-визначити місце, куди можна піти у випадку загрози насильства;
-домовитися із сусідами, щоб вони викликали поліцію, якщо почують крики з квартири;
-у безпечному, але доступному місці заховати документи, певну суму грошей, книжку з номерами телефонів, інші важливі папери, певний одяг та необхідні ліки;
-унеможливити доступ до інформації про місце перебування потерпілої особи;
-заздалегідь знайти номери телефонів місцевих служб, які можуть надати необхідну підтримку.
Куди звернутися по допомогу?
Якщо ви зіштовхнулися з домашнім насильством або стали його свідком ‒ зверніться по допомогу за вказаними номерами телефонів.
«Гарячі лінії» | телефони довіри:
Поліція, екстрений номер виклику поліції (повідомити про злочин чи правопорушення) – 102;
Національна гаряча лінія з протидії домашньому та гендерно зумовленому насильству – 15-47 (з мобільного чи стаціонарного телефону);
Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації – 0-800-500-335; 116-123;
Національна дитяча «гаряча лінія» – 0-800-500-225; 116-111;
Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги – 0-800-213-103;
Telegram-чат «Правова допомога протидії насильству».
Також за допомогою можна звернутися до територіальної громади Звенигородського району (в якому населеному пункті проживає особа).
Важливо! Згідно Закону України «Про безоплатну правову допомогу» особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, що включає такі види правових послуг як захист, здійснення представництва інтересів осіб у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами та складення документів процесуального характеру.
