На Звенигородщині перепоховали прах загиблого під час Другої світової війни
Минулого тижня, 15 грудня, в селищі Юркове відбулося перепоховання праху загиблого під час Другої світової війни колишнього жителя селища - Захарка Даниловича Димерця.
Останки Захарка Даниловича було поховано з усіма почестями на сільському кладовищі Юркового, біля могили його дружини Ганни. На церемонії були присутні родичі та односельчани загиблого, голова Звенигородської райдержадміністрації Василь Довбуш, сільський голова с.Боровикове Анатолій Красюк, голова Черкаського осередку всеукраїнської громадської організації «Закінчимо війну» Олександр Назаров та інші небайдужі люди. Церемонія перепоховання пройшла в надзвичайно емоційній обстановці, всі учасники ледве стримували сльози.
Салютну групу забезпечив необхідними засобами засновник та керівник Військового музею в с.Шампань Олег Бойко, який особисто і керував нею.
Знаково, що земляк Великого Кобзаря загинув, захищаючи від ворога його могилу.
Захарко Данилович народився в 1900 році в селі Шевченкове, потім проживав у селі Боровикове. В 1941 році призваний до діючої армії. На фронт він пішов із сином, який також не повернувся з війни. За офіційними даними, зник безвісті. Останки нашого земляка були виявлені під час сільськогосподарських робіт під Бобрицею Канівського району.
Наш земляк знайшов спокій в рідній землі завдячуючи кропіткій самовідданій роботі членів Черкаського осередку всеукраїнської громадської організації «Закінчимо війну».
Після проведеної роботи було встановлено, що Захарко Данилович загинув в серпні 1941-го року, на правому березі Дніпра, в зоні дій 26-ї Армії Південно-Західного фронту в районі Канева. 12-та танкова дивізія та 5-й кавалерійський корпус наносять контрудар. Противник намагається вздовж Дніпра оточити угрупування наших військ і вирішити таким чином цю проблему. Їм стають на заваді підрозділи 97-мої стрілецької дивізії та 1054-й полк 301-ї стрілецької дивізії. В складі останньої - вчора мобілізовані робітники та селяни Київщини, Полтавщини, Харківщини. Полягла більшість, але ворога не пустили. Більшість з тоді полеглих, довгі десятиліття залишались у землі, а рідні одержали повідомлення про зниклих безвісти.
Лілія Іщенко, начальник відділу культури і туризму райдержадміністрації