Звенигородщина попрощалася ще з одним учасником АТО – Максимом Фроловим
7 жовтня звенигородчани прийшли на центральну площу міста, аби віддати данину шани Максиму Фролову, провести в останній в його земному бутті шлях та висловити щирі співчуття його близьким.
Родина не дочекалася сина, чоловіка, батька, брата. Герой пішов у безсмертя у молодому віці – на 32 році життя, залишивши невтішних у горі батьків, сиротою маленьку донечку і вдовою кохану дружину.
Максим Фролов народився 2 лютого 1984 року у Кривому Розі, закінчив Звенигородську школу-інтернат, з квітня 2004 року по жовтень 2005 року проходив строкову службу у військових частинах Збройних сил України на посадах стрільця та командира відділення.
У 2008 році отримав спеціальність землевпорядника в Шевченківському коледжі, перед мобілізацією працював на посаді апаратника у Звенигородському сироробному комбінаті.
18 липня 2015 року мобілізований, за покликом серця пішов боронити від лютого ворога Батьківщину, призваний до лав Збройних сил України до 169 навчального центру. Проходив військову службу у 54 окремій механізованій бригаді.
Загинув 4 жовтня 2016 року на опорному пункті «Свобода» поблизу Дебальцевого.
Під час траурного мітингу вшановано хвилиною мовчання загиблих Героїв, яких втратила Звенигородщина: Віктора Бойка, Костянтина Дубовського, Володимира Шукліна, Віктора Погорілого, Анатолія Зозулю, Михайла Нетесюка, Романа Кузьміна, Максима Фролова.
Гордість для батьків, герой для земляків і відважний бойовий товариш для побратимів – саме таким назавжди запам’ятають Максима.
Вічна пам'ять і слава Герою!
Герої не вмирають!
