Вшанування пам'яті В'ячеслава Чорновола
Сьогодні в Україні вшановують пам'ять В'ячеслава Чорновола — відомого українського політика, журналіста, дисидента, лідера Народного Руху України, однієї із найяскравіших постатей в українському політикумі 90-х років.
Голова Звенигородської районної державної адміністрації Владислав Гончаревський та голова Звенигодської районної ради Володимир Кучер поклали квіти до погруддя відомого українського політика на території садиби-музею В.М.Чорновола в селі Вільховець Звенигородського району.
Завдяки розуму, енергії та надзвичайній працездатності В’ячеслав Чорновіл міг би стати успішним підприємцем або науковцем, міг би зробити блискучу чиновницьку кар’єру. Але не такий характер був у Чорновола, аби керуватися подібними установками. Він жив за діаметрально протилежним принципом – «якщо не я, то хто ж?».
У радянських концтаборах він провів загалом 15 років. Після кожного з повернень працював з подвоєною силою – попри одвічне безгрошів’я і проблеми з роботою, попри загрози чергового ув’язнення. Чорновіл був ініціатором створення Української Гельсінської групи.
Після горбачовської «відлиги» з головою поринув у політику, став одним із засновників Народного руху України. Його активна громадянська позиція, його безкомпромісність і прямота багатьох дратували. І не тільки в Україні.
Крапку поставила смерть Чорновола в автокатастрофі 25 березня 1999 року. Трагедія сталася на 5-му кілометрі автотраси Бориспіль-Золотоноша, коли Toyota Чорновола врізалася в КамАЗ із причепом, що розвертався посеред шосе. В’ячеслав Чорновіл і його водій Євген Павлов загинули на місці, а прес-секретаря лідера НРУ Дмитра Понамарчука госпіталізували з важкими травмами до лікарні.
І по сьогодні багато хто продовжує вважати, що то не була звичайна аварія. Все своє життя В’ячеслав Чорновіл учив українців позбуватися комплексу меншовартості, вичавлювати з себе раба й совкового «гомо совєтікуса». І він мав на це повне право – гордий, сміливий і прямий, по-справжньому вільний громадянин вільної країни.
