Пряма мова. Роман Боднар про екологічні проблеми області та зустріч із профільним міністром
Голова Черкаської ОДА Роман Боднар ознайомився із роботою ДП “Іркліївський розплідник рослиноїдних риб”
Сьогодні розповідаю про заходи, які втілюємо у сфері екології
Нещодавно мав робочу зустріч з міністром захисту довкілля та природних ресурсів Романом Абрамовським. У ході розмови порушили чимало важливих для Черкащини екологічних питань.
З-поміж основних – утилізація відходів пестицидів, які захоронені на території області, створення національного природно-заповідного парку «Холодний Яр» та очищення річки Дніпро та у подальшому його притоків.
Тепер детальніше.
Про утилізацію відходів. Нині на території області захоронено близько 280 тонн відходів пестицидів. Найбільше – у межах 240 тон – у Єрках. Для того, щоб утилізувати відходи, треба задіяти спеціальну компанію, яка має ліцензію для проведення відповідних робіт, адже це дуже складна операція.
Утилізують такі відходи закордоном, зокрема у Франції, де їх спалюють за спеціальною технологією. Вартість утилізації однієї тони коштує приблизно тисячу євро. Логістика також може обійтися у 500-1000 євро. Хоч питання і надзвичайно важливе, але силами лише обласного бюджету ми не зможемо передбачити таку суму.
Проблему захоронення пестицидів зараз вирішують на всеукраїнському рівні по всіх регіонах України. Це питання серед пріоритетних у міністерстві. Водночас, для проведення цієї роботи, потрібні законодавчі зміни, які дозволять переутилізацію відходів у межах десятикілометрової Чорнобильської зони відповідно до технології.
Щодо створення національного природно-заповідного парку «Холодний Яр» на території Чигиринського та Кам’янського районів.
Над цим питанням почали працювати ще з 2015 року. Втім «віз і нині там». Серед основних перепон, по-перше, не було погодження з ОТГ, по-друге, не давали погодження два тутешні лісництва. Цим питанням зараз буду займатися особисто, оскільки створення парку важливе для регіону.
Холодний Яр – взагалі унікальне місце для України. Ми ж маємо докласти зусиль, щоб зберегти його природу та створити пам’ятку, куди будуть приїздити тисячі туристів. Над питанням зі створення парку вже активно розпочали працювати з представницею міністерства Іриною Савчук. Тож, маю надію, що до кінця року вирішимо його.
Важливою є ще проблема погіршення гідрологічного та екологічного стану Дніпра та його притоків.
Дніпро зарегульований гідротехнічними спорудами, зведеними з порушеннями екологічного законодавства, не визначені прибережні смуги, не працюють належним чином очисні споруди, що актуально не лише для Черкащини, а й усіх восьми областей, якими він протікає, та багато іншого. Тому з року в рік стан води все більше погіршується, що впливає як на рибний промисел, так і на туризм.
Аби покращити ситуацію, необхідна комплексна державна програма. Вона вже існує, але в неї необхідно вносити зміни. На рівні області ми напрацювали необхідний документ, але ми одні не впораємося з цією проблематикою, необхідний комплексний підхід. Ми підняли питання на міністерському рівні (і отримали підтримку!) з пропозицією провести міжобласний або навіть загальнодержавний форум, присвячений проблематиці забруднення Дніпра. Зараз ми готуємося до нього і маємо сподівання, що він відбудеться саме на Черкащині. Таким чином, ми привернемо увагу української спільноти, науковців та державотворців до цієї проблеми.
Одним зі шляхів вирішення проблеми забруднення Дніпра, окрім будівництва очисних споруд, заборони на законодавчому рівні використання миючих засобів на фосфатній основі, жорсткого забезпечення земельного законодавства, є зарибнення спеціальними видами рослиноїдних риб. Зокрема, товстолобом та білим амуром.
Унікальні потужності для цього має Іркліївський риборозплідник, яке сьогодні відвідали. Це підприємство лишилося, по суті, єдиним, на території Кременчуцького водосховища, де займаються такою діяльністю. За рік підприємство спроможнє вирощувати 600 тонн рослиноїдної риби. Потреба (за оцінкою науковців) – на рівні 1000 тонн.
Риба-дворічка, яку запускаємо в Дніпро вагою до 170 грамів, за три-чотири роки, допоки не досягне «товарного» віку, з’їдає до 50 кілограм водоростей. Якщо зможемо випускати щороку хоча би 600 тонн такої риби, то суттєво покращимо екологічний стан Дніпра. Для того, аби запустити програму із зарибнення, потрібні або державні кошти, або фінансування з обласного бюджету. За нашими підрахунками, йдеться про 15 мільйонів гривень. Цю суму область сама не може забезпечити, але якщо ми переконаємо міністерство, для чого зараз готуємо розгорнутий лист-обгрунтування, залучимо до цієї проблематики Кіровоградську та Полтавську області, то, певен, зможемо отримати необхідний ресурс. Втім це справа не одного року. Головне, аби кожен на своєму рівні не лишався осторонь цієї проблеми.
