КОЖНА ДИТИНА МАЄ ПРАВО НА ВИХОВАННЯ В СІМ’Ї

Дата: 11.02.2022 15:46
Кількість переглядів: 166

     

     Сучасна суспільна та юридична думка базується на тому, що дитина повинна виховуватись у сім’ї і ніщо не може замінити дитині родину.

     Найбільш незахищеною і вразливою частиною суспільства є діти і всі вони повністю залежать від дорослих. Особливо це стосується дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Несприятливі демографічні тенденції, деформація шлюбно-родинних процесів, криза інституту сім’ї, економічна нестабільність, безробіття, трудова міграція, соціальна незахищеність, збільшення кількості соціально-неблагополучних сімей, які не спроможні виконувати свої функції утримання та виховання дітей через алкоголізм, наркоманію, насильство в сім’ї – це основні проблеми, які породжують соціальне сирітство.

     Коли діти живуть у повній сім’ї, оточені батьківською турботою, то не часто замислюються: як доводиться тим, у кого немає рідного дому, в якому панує тепла домашня атмосфера, турботливі та лагідні батьки, які дарують тепло свого серця, де почуваєшся захищеним. На жаль, занадто багато дітей живе окремо від своїх біологічних родин. Бажання узяти на виховання дитину, народжену іншими, виникає лише в небайдужих до чужого горя, душевно щедрих і готових до самопожертви людей.

       І насправді таких людей нині немало. Зокрема, на підвідомчій території Бужанської селищної ради функціонує дитячий будинок сімейного типу родини Шевчука Миколи Васильовича, Шевчук Наталії Павлівни із села Кучківки, який створений у 2017 році та в якому виховується семеро дітей. Між батьками-вихователями та вихованцями склалися дружні партнерські стосунки. Микола Васильович і Наталія Павлівна в повній мірі задовольняють фізичні, психологічні й матеріальні потреби дітей, привчають дітей до самостійності, дотримання порядку, навчають навикам особистої гігієни, згуртовують дітей спільними справами та працею, разом святкують сімейні свята. Для відпочинку разом спорудили ігровий майданчик, гамак, облаштували зелену зону.

      Прийомна сім’я Куценка Олександра Андрійовича, Куценко Алли Василівни із села Яблунівки створена у 2016 році. На вихованні у родині двоє дітей. Батьки приділяють дітям увагу, цікавляться їх навчанням у школі, разом проводять сімейні свята, спільно працюють на присадибній ділянці, по господарству.

      Прийомна сім’я Цвинтарного Петра Петровича, Цвинтарної Галини Олександрівни із села Тихонівка створена у 2007 році. За покликом материнського серця Галині Олександрівні дуже хотілося донечки. В сім’ї на той час виховувалося двоє своїх синів (одному було 10, другому 14 років). І хлопчикам також дуже хотілося сестрички. Коли прийомні батьки знайомились з дівчинкою в Канівській школі-інтернаті, в якій вона на той час навчалася, прийомна мати сказала: „Це моя копія, це моя дитина“. Без жодних вагань прийомні батьки забрали Оксану в сім’ю. Дівчинці тоді було 12 років. Після закінчення школи Оксана вступила у вищий начальний заклад. Закінчивши його, створила свою сім’ю і до цього часу підтримує родинні стосунки з прийомними батьками.

      Коли діти виросли, подружжя вирішило взяти в сім’ю ще одну дівчинку. Поїхали для знайомства та встановлення контакту з дитиною в Черкаський обласний реабілітаційний центр „Теплий дім“. Галина Олександрівна розповіла, що там на них дивилися оченята не однієї дитини, а відразу трьох. Два хлопчики відразу сіли на руки Петру Петровичу, а дівчинка почала називати Галину Олександрівну мамою. Після такого контакту з дітьми, прийомна мама всю дорогу проплакала дізнавшись про долю цих дітей, в яких померла мама і вони залишилися сиротами. По приїзді додому, поговорила із своїми дорослими синами. Відповідь від них була така: „Якщо, мамо, в тебе вистачить сил, здоров’я і материнської ласки для цих дітей, тоді забирай всіх трьох додому“. Ось так в 2013 році Артем, Каріна та Євген оселилися в родині. Артем після закінчення школи здобув освіту кухаря, на сьогодні має свою сім’ю, підтримує з прийомними батьками теплі стосунки. Та й загалом всі діти з теплотою в серці ставляться до прийомних батьків, які підтримали їх, дали їм путівку в життя.

     В прийомній сім’ї Кратіс Олександра Миколайовича, Кратіс Наталії Василівни з села Дашуківки виховується хлопчик Даниїл. Коли прийомні батьки за покликом душі і серця підшукували дитину, вперше вони побачили хлопчика на фото і відразу вирішили, що це буде їхній син. Незабаром відбулася перша зустріч з дитиною в дитячому закладі, контакт з Даниїлом відбувся    відразу.     Коли    прийомні   батьки  подивилися   у   свідоцтво   про народження дитини, то були приємно вражені, адже число, місяць і рік народження  співпало  з  днем народження їхнього рідного сина. Тепер в родині святкують дні народження Даниїла і Станіслава одночасно.

      Даниїл любить допомагати батькам по господарству. Його улюблена справа – доглядати за кроликами. У вільний час прийомні батьки з дітьми проводять разом дозвілля, виїздять в місто на актракціони, в зоопарк, відпочивають на березі річки.

      Відповідно до чинного законодавства, одним із найпріоритетніших завдань служби у справах дітей є влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у сімейні форми виховання.

     Такими формами є усиновлення, опіка, піклування, прийомна сім’я, дитячий будинок сімейного типу.

      Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх та неповнолітніх осіб.

     Опіка встановлюється над дітьми, які не досягли 14-ти років і залишилися без батьківського піклування.

      Піклування – над неповнолітніми з 14 до 18 років.

   Опікуном, піклувальником призначається переважно особа, яка перебуває у сімейних, родинних із підопічним відносинах.

    Прийомна сім’я – це сім’я або окрема особа, яка не перебуває в шлюбі, що добровільно за плату взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Метою утворення прийомної сім’ї є забезпечення належних умов зростання в сімейному оточенні дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, шляхом влаштування їх у сім’ї на виховання та спільне проживання.

      Дитячий будинок сімейного типу – окрема сім’я, що створюється за бажанням подружжя, які беруть на виховання та спільне проживання не менш як 5 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, з метою забезпечення належних умов виховання для таких дітей у сімейному оточенні. Загальна кількість дітей у дитячому будинку сімейного типу не повинна перевищувати 10 осіб, враховуючи рідних.

      Але найкращою із усіх можливих на сьогодні форм сімейного влаштування дитини є усиновлення, тобто прийняття дитини в сім’ю на правах дочки чи сина. Тільки ця форма влаштування з усіх існуючих є наслідком втрати дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування. Усиновлення породжує між батьками (усиновителями) та дитиною взаємні права та обов’язки, які передбачені Сімейним кодексом України для батьків та їхніх біологічних дітей.

      Можливо ця інформація стане для якоїсь родини не просто цікавим фактом а й послужить поштовхом до того, щоб змінити життя знедоленої дитини у майбутньому.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора